?

Log in

Yoda Rudyck

Велосипед

Сьогодні Тимцьо опанував двоколісний велік. Важкий, незграбний китайський драндулет підкорився внаслідок масованої атаки багатьох учасників справи. Якщо в хронологічному порядку, то спершу мама нагадала, що з того літа десь лежить велік, тоді Артем два дні завзято ганяв Ровжами, тримаючи велік з Тімою за кермо чи сидіння і даючи настанови. Далі вже в Чубинському мама тиждень щодня напівзігнувшись возила Тіму разом з веліком аж до центру селища і назад, і вчора  вже було "майже". А сьогодні на день замінити маму виїхав Даня. Чи то просто прийшов час, чи то Даня так рішуче поставив питання, але Тимофій саме сьогодні від"єднався, як оповідають, остаточно від супроводу і тепер нічого іншого не хоче робити - тільки кататися. Ура!

Ще в нього ось-ось випаде перший зуб - нижній лівий з двох центральних. Зубна фея вже напоготові - комплектик Чіми від лего, як замовлено.

Даня знічев"я подався ще й на філософію до Могилянки. Питаю, чому туди? А більше не було куди, каже. Це при тому, що з його результатами можна і на соціологію, і політологію, і культурологію, і на всі філології, які завгодно. Такий от підхід, або право або вже тоді філософія.

дев"ятий кю

Вчора Тіма здав екзамен на дев"ятий кю айкідо. Це відбулося на дев"ятий день нашого надзвичайного життя в таборі дитячого клубу "Хікарі" в Яремче. Я так і не спромоглася запам"ятати японські назви вправ, які Тіма продемонстрував на іспиті, але я їх, принаймні, впізнаю, коли чую.
За ці кілька днів у таборі Тимофій пройшов справді великий шлях. Від слабкого новачка і рюмси до маленького, але міцного горішка. В один з днів ми ходили у великий  цілоденний похід на гору Маковицю висотою близько 1 км. Здається, усього ми пройшли біля 6 км, а може, й більше. Ми страшенно втомилися, і на зворотньому шляху вже стало взагалі все одно: кропива, важкий рюкзак, пити, їсти, слизько, страшно (високий підвісний міст) - просто треба було дійти до кінця, і Тіма мені сказав: мам, здається я стаю хоробрішим. Я теж про це думала, відчувала, що він перетворюється, переплавляється в іншу, чоловічу суть.  Через кілька днів на ранній пробіжці, яку, здається, серед усіх учасників табору люблять лише тренери та я, Тіма, вперше  біжучи без зупинки і відставання, сказав: я не маю права показувати свою слабкість. І ми вперше добігли майже разом з першою, передньою групою. Тіма встиг полюбити річку - бо весело разом із хлопцями, повчився каліграфії, зміцнив свої навички орігамі, відпрацював просто блискуче вісімку з дзьо на робочу ліву руку, навчився порядку (постіль,,речі, вчасність приходу на тренування). Навчився добре їсти і навіть інколи брати добавки, обходитися без цукру в трав"яному чаї і допивати до кінця. Більше турбуватися про інших, особливо це відчула і на собі. Жити гармонійно з людьми, з дітьми і не соромитися - тут нас, а особливо Тіму всі прийняли дуже ласкаво, старші хлопці ( і дівчата), переважно 8-12 років, з ним гралися, лоскоталися, розмовляли постійно і загалом вважали на нього, Йому весь час було весело і цікаво. Він вперше в житті, здається, не хоче додому. Вперше безпека і звичний затишок домашньої нори не є найкращим місцем на землі. Принаймні на цей момент.
Я дуже рада, що ми поїхали і дуже вдячна за це Тетяні Олександрівні Гнатюк, тренеру і керівнику табору, яка особисто нас покликала на цей заїзд. Ми вдячні нашим Вчителям Дмитру Вікторовичу і Олексію Геннадійовичу. Про останнього, котрий тренує Тимофія в Києві, Тіма якось після тренування, наминаючи за обидві щоки деруни сказав: мам, знаєш, я люблю Олексія Геннадійовича і їсти.

Я теж пройшла тут немалий внутрішній шлях і спробую йти далі.

Работица

На дачі Тіма з Надюшею бігають, Тімка влітає в кухню: "Мама, ми граємо, Надя работИца, а я - Р2!" Ми з Лесею одна на одну дивимося - ніяк не осяває, питаю: Тім, що таке работИца? Тімка: "Мама! Ну є робот, а Надя роботИца!"

Розвиток мовлення

Тимофій набирає слів і виразів щодня. Вчора за столом невинно запитую, чи суп смачний.
У відповідь: а в нас у садку такі супи смачнючі роблять, ШО ЗДОХНУТЬ!!!

Там же за столом, відсміялися з супів, Даня продовжує веселощі, я буцімто вже серджуся і до Тіми так демонстративно: от уже цей Даня. І тут Тіма з повним розумінням підхоплює: "це не Даня, це якийсь просто СУНДУК З КЛОПАМИ!" Даня не знав чи сміятися чи може запотиличника дотепнику виписати:))) Потім розібрали звідки - аж виявилося бабуся (моя мама) навчила! Цікаво в якому контексті:)
От і маєш.


Zima

Helenie S.


Wciąż przypominam zimę tą,
Chłód rąk, chłód uczuć srogi…
I słowa twoje: „Chyba dzwon
Już bije nam, mój drogi.
Pociąga ciebie sina dal,
A ja zostanę z małą…”
…Ogarnia skrucha, rozpacz, żal
I wstyd, że to się stało!

© Борис Шевченко (BorBor10) , 2011

Про закон

Новий вірш Алі Кудряшової http://izubr.livejournal.com/252653.html

Камплієр

Якщо хто не знає, "камплієр - це такий хрестоноський воїн, який перемагає вампірів и сциклопів і мінотаврів в давній греції...". Тімі достатньо малого фрагменту реальності, нової ідеї, імпульсу - далі він домислює сам, і вже ані підказок ані коректів не потребує.